- руйнівник
- -а́, ч.Той, хто (те, що) руйнує що-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
руйнівник — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
руйнівник — (той / те, хто / що руйнує що н.), руїнник, руйнач … Словник синонімів української мови
руйнівниця — і. Жін. до руйнівник … Український тлумачний словник
руйнівно — прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
Украинская автокефальная православная церковь каноническая — Не следует путать с Украинская автокефальная православная церковь. Проверить нейтральность. На странице обсуждения должны быть подробности. Украинская Автокефальная Правос … Википедия
асмодей — я, ч. У давньоєврейській апокрифічній літературі – глава демонів, злий дух, руйнівник шлюбів … Український тлумачний словник
руїнник — а, ч. Те саме, що руйнівник … Український тлумачний словник
руйнач — а/, ч., розм. Те саме, що руйнівник … Український тлумачний словник
руйнувальник — а, ч. Те саме, що руйнівник … Український тлумачний словник
шива — и, ч., міф. Бог руйнівник і водночас творець у трійці (трімурті) головних богів індуїстського пантеону … Український тлумачний словник